• Телефонуйте : 066 758 90 94
25Бер
2015
0

Вживання апострофа

Апостроф — надрядковий гра­фічний знак, що не позначає жодного звука, а вживається в українському письмі для передачі роздільної вимо­ви твердих приголосних перед на­ступними йотованими голосними я, ю, є, ї, що позначають два звуки: [ja], [jу], [je], [ji].

Апостроф ставимо

Апостроф ставимо в українських словах:

1. Після губних б, п, в, м, ф перед йо­тованими я, ю, є, ї: здоров’я, люб’язність, жираф’ячий, в’ється, солов’ї, м’який, дев’ятсот.

2. Після р у кінці складу, якщо у ви­мові чується звук [j]: Мар’яна, подвір’я, сузір’я, між­гір’я, матір’ю, пір’їна, на узгір’ї.

3. Після префіксів, які закінчуються на приголосний: під’їзд, без’ядерний, від’їжджати, перед’ювілейний, об’єднання, воз­з’єднання, роз’яснити, але: безініціативний, безіменний, загітувати, зокрема, розучити, зекономити (після префіксів із кінцевим приголосним перед наступним і, е, а, о, у апостроф не пишеться).

4. Після першої частини складних і складноскорочених слів, що закінчується на приголосний: трьох’ярусний, дит’ясла, пан’європейський, Мін’юст; пів’яблука, пів’юрти, niв’ємності, пів’їдальні, але: півдня, півапельсина, пів-Африки, пів-Японії.

УВАГА!

З власними назвами пів пишеться через дефіс: пів-Америки, пів-Європи, пів-Харкова.

5. Після к у слові Лук’ян та похідних від нього: Лук’янович, Лук’яненко, Лук’янчук, Лук’янець, Лук’яниця.

6. Для позначення скороченої форми з пропуском голосного чи цілого складу: Мо’ (може), зупинимося тут?; одна до ‘дної (одної), все ‘дно (одно).

Апостроф ставимо у словах іншомовного походження:

1. Після губних б, п, м, в, ф; шиплячих ж, ч, ш; задньоязикових к, х; гортанного г перед я, ю, є, ї (якщо у вимові чується звук [j]): комп’ютер, прем’єр, миш’як, п’єдестал, інтерв’ю, Руж’е, Х’юстон, Монтеск’є.

2. Після р у кінці складу: інтер’єр, бар’єр, кар’єра, Фур’є.

3. Після префіксів, що закінчуються на приголосний: ад’ютант, кон’юнктура, ін’єкція, кон’юнктивіт.

4. Після скороченої частки де- (д’) та частки о у прізвищах: О’Кейсі, О’Генрі, Жанна Д’Арк, Д’Артаньян.

Апостроф не ставимо

Апостроф не ставимо в українських словах:

1. Після губнихб, п, м, в, ф, якщо пе­ред ними стоїть приголосний (крім р), що належить до кореня слова: свято, мавпячий, духмяний, різд­вяний, тьмяний, різьбяр, медвя­ний, рутвяний, дзвякнути, але: арф’яр, черв’як, верб’я, верф’ю; підв’язати, зв’язок, розм’якнути, розп’ясти.

2. Після р на початку складу, якщо йотовані позначають його м’якість: зоря, рясний, рядок, крючок, гаря­чий, порятунок, бряжчати.

3. Перед буквосполученням йо: серйозний, курйозний; Воробйов, Муравйов, Соловйов.

Апостроф не ставимо у словах іншомовного походження після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г, к, х перед я, ю, є, що позначають м’якість (пом’якшення) попереднього приголосного: бюджет, бюро, бювет, гравюра, комюніке, пюре, кювет, фюзеляж, Барбюс, Мюнхен.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

В’ячеслав, Вяземський, В’яльцева, Румянце­ва, Прокоф’єв, Стеф’юк, але: Рєпін, Рязань, Брюссель.

ПОРІВНЯЙТЕ!

  • В’ячеслав                    Святослав
  • зв’язковий                  святковий
  • торф’яний                   духмяний
  • півями                        пів-Ялти
  • бур’ян                          буряк
  • сузір’я                         серйозний
  • солов’ї                         Соловйов
  • інтерв’ю                      гравюра

No Comments

Reply