• Телефонуйте : 066 758 90 94
06Лют
2015
0

Подовження приголосних звуків

Подовження приголосних між двома голосними у деяких словах відбулося внаслідок фонетичного процесу уподібнення. Подовжений звук у вимові на письмі позначається двома однаковими літерами. Подовжуватися можуть [д’:], [т’:], [з’:], [с’:], [ц’:], [л’:], [н’:], [ж’:], [ч’:], [ш’:] у таких випадках:

А) в іменниках середнього роду (II відміна) на -я: світання, знаряддя, галуззя, багаття, зілля, узбережжя, затишшя, життя, знання, волосся, колосся, обличчя, завдання, питання, приладдя, але безсмертя, милосердя, перехрестя (приголосний стоїть не між голосними);

Б) в окремих іменниках чоловічого й жіночого роду І відміни на –я: суддя, Ілля, рілля, стаття;

Примітка:

Подовження приголосних зберігається:

  • в усіх непрямих відмінках цих іменників, крім родового множини з нульовим закінченням: знань, облич, завдань, приладь, питань, але суддів, відкриттів, почуттів (наявне закінчення -ів) та статей (закінчення -ей);
  • у похідних від них словах: гіллястий, насіннєвий, життєрадісний, суддівство, Ілліч.

В) в орудному відмінку однини іменників жіночого роду III відміни перед закінченням (-ю), якщо в називному відмінку їх основа закінчується на один приголосний: молоддю — молодь, сіллю — сіль, тінню — тінь, миттю — мить, маззю — мазь, річчю — річ, розповіддю, блакиттю, віссю, міццю, медаллю, памороззю, подорожжю, розкішшю, величчю;

Г) у деяких прислівниках типу навмання, спросоння, зрання, попідвіконню, попідтинню;

Д) в особових формах теперішнього часу дієслова лити подовжується [л]: ллю, ллєш, ллє, ллємо, ллєте, ллють, ллєшся, ллється, ллються, а також у деяких похідних від них: виллють (але вилитий), переллю.

УВАГА!

Подовження не відбувається:

  • у словах: отой, оцей, отут, отам, отепер, отоді, піти, званий, дані, даний (але: дання, данник, подання);
  • якщо в орудному відмінку іменників жіночого роду ІІІ відміни м’який приголосний (зубний або шиплячий) стоїть не між двома голосними: більшістю, областю, жовчю, Керчю, фальшю, честю, радістю, кволістю, заздрістю, вірністю, молодістю, пошестю, швидкістю, смертю. Це правило стосується також слів: передмістя, тертя, повністю, зап’ястя, подільський (від Поділля), трипільський (від Трипілля), поліський (від Полісся), але прусський (від Пруссія), філіппінський (від Філіппіни), даккський (від Дакка).
  • у формах кров’ю, любов’ю, матір’ю немає подвоєння букв, тому що відсутнє уподібнення до попереднього твердого звука наступного звука [й], зберігається тверда роздільна вимова: [кро´уjу], [л’убо´уjу], [ма´т’ірjу].

No Comments

Reply