• Телефонуйте : 066 758 90 94
19Лют
2017
0

Лексичне значення слова

Лексичне значення — це реальний зміст слова, те, що слово називає і що закріплене традицією у свідомості мовців.

За своїм значенням і роллю в ре­ченні слова поділяють на повнознач­ні, або самостійні (іменник, прикмет­ник, числівник, займенник, дієслово, прислівник), і службові, або несамо­стійні (прийменник, сполучник, частка).

Повнозначні слова мають реаль­ний зміст, тобто обов’язково щось називають (предмет, ознаку, кількість, дію, стан), а неповнозначні виража­ють різні синтаксичні й смислові від­ношення між ними. Якщо самостій­ним словам властиве лексичне й пев­не граматичне значення (яблуня — фруктове дерево; жіночий рід, одни­на, називний відмінок, перша відмі­на, м’яка група), то службові мають лише граматичне.

Примітка:

Твердження щодо лексичного значення службових слів — дискусійне. На думку деяких мовознавців, вони мають неповне лексичне значення.

Є ще група слів, які виражають ли­ше почуття людей. Не маючи ні лексичного, ні граматичного значення, вони виконують тільки емоційну функцію: вигуки ой, ох, ех, овва, пхе.

Перевір себе:

1. З поданих речень випишіть у дві колонки слова повнозначні і службові.

1. Ми працю любимо, що в творчість перейшла, і музику палку, що ніжно серце тисне. У щастя людського два різних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне (М. Рильський). 2. Вчення – світ, а невчення – тьма (Нар. тв.). 3. Чого в молодості навчишся, то на старість як знайдеш (Нар. тв.). 4. Не хвались мудрий мудрістю, ні сильний силою (Нар. тв.). 5. Не бажай синові багатства, а бажай розуму (Нар. тв.). 6. Хай руки славляться і очі молоді, хай квітне боротьба за мир у нас єдина (М. Рильський). 7. Поезія з-поміж усіх родів літератури передбачає… граничну точність, свіжість і лаконічність вислову (Л. Новиченко).

2. Поясніть лексичне значення слів.

Дзеркало, туман, загойдатися, купка, розвиднюватися, дихати.

3. Прочитайте. Поясніть мотивування значень поданих слів.

Понеділок, середа, п’ятниця; лютий, березень, квітень, тра­вень, липень, серпень, жовтень, листопад; вогник, дзвоник, молочай, первоцвіт, перекотиполе, стрілолист, чорниця; білиз­на, верховодка, в’юн, головень, краснопірка; очеретянка, пугач, снігур, рибалочка; зелінка, красноголовець, лисички, маслюки, мухомор, опеньки, підберезник, підвишень, піддубник, поганка, синяк.

4. Складіть з поданими словами речення і поясніть, як змінюється значення слів залежно від словесного оточення.

Геройство, материнство, суспільство; лікар, шахтар; будів­ник, будівельник, викладач, вусач; борець, стрілець; бандурист, волейболіст; новатор; штампування, штамповка; боротьба, лічба; мішанина, порожнина, тяганина; радість, хитрість, радо­щі, хитрощі; віялка, сіялка; буквар, молотарка; вудлище, топорище; друкарня, майстерня, читальня; городництво, садів­ництво; вариво, печиво; дубняк, вишняк, сосняк; городина, садовина; бобовиння, маковиння; голота, кіннота.

 

No Comments

Reply