• Телефонуйте : 066 758 90 94
15Бер
2015
0

Умовні графічні скорочення

Від абревіатур необхідно відрізняти умов­ні графічні скорочення, які скорочено передаються тільки на письмі, а вимовляються повністю.

Умовні скорочення не мають граматично­го оформлення (тобто не мають ознак роду, числа, відмінка), а також відзначаються спе­цифічним графічним оформленням:

Правила графічних скорочень:

1. Скорочені написання повинні бути зрозумілими для читача: філос, філол. (а не філ.), прикм. (а не прик.), дієприсл. (а не дієпр., бо є ще дієприкметник).

2. Зазвичай позначаються малими літера­ми: та ін. — та інше, н. е. — наша ера, канд. — кандидат;

3. Слова треба скорочувати на літеру, що позначає приголосний звук: див. (дивись), напр. (наприклад), пор. (порівняй).

4. Графічні скорочення (крім станда­ртних скорочень метричних мір: (м — метр, см — сантиметр, т — тонна, га — гектар) пишуться з крапками на місці скорочення.

5. У кінці скорочень, що складаються з подвоєної літери на позначення множини, ставиться одна крапка: вв., рр., тт.

6. Написання великих і малих літер, дефісів, які є в повній назві, зберігається: с. г. (сільське господарство), але: с.-г. (сільськогосподарський), півн.-сх. (північно-східний), Під.-Зах. залізниця (Південно-Західна).

7. Ставиться дефіс у скороченнях з випущеною середньою частиною: вид-во (видавництво), ін-т (інс­титут ), р-н (район).

8. Частини скороченого словосполу­чення, рідше складного слова, розділяються навскісною рискою: п./с. (поштова скринька), об./хв. (обер­тів у хвилину).

9. Не можна скорочувати на голосний, якщо він не початковий у слові.

10. Не можна скорочувати на м’який знак.

11. При збігу однакових приголосних скоро­чення робиться після першого приголос­ного.

12. При збігу кількох різних приголосних скорочення можна робити і після першого приголосного, і після останнього: залежно від будови слова.

УВАГА!

До найпоширеніших загально­прийнятих скорочень належать такі: акад. — академік, вид. — видання, гр. — громадянин, див. — дивись, доц. — доцент, ім. — імені, і т. д. — і так далі, і т. ін. — і таке інше, і под. — і подібне, напр. — наприклад, н. е. — нашої ери, до н. е. — до нашої ери, о. — острів, обл. — область, оз. — озеро, п. — пан, пані, пор. — порівняй, проф. — професор, р. річка, рр. — роки, с. — село, ст. — століття, станція, т. — том, тов. — товариш, тт. — томи, товариші.

Графічні скорочення поділяються на оди­ничні й повторювані.

Одиничні скорочення — це такі скорочен­ня, які були утворені від одного слова і мають одне значення. Наприклад: обл. — область, напр. — наприклад, проф. — професор.

Повторювані скорочення — це такі ско­рочення, які були утворені від різних за зна­ченням слів, але мають однакове графічне оформлення, а їх значення прочитується ли­ше з контексту. Наприклад: ст. — станція, стаття, століття; с. — село, сторінка; р. — рік, річка.

 

 

No Comments

Reply