Правила наголошування загальновживаної лексики
1. Іменники середнього роду, утворені від дієслів за допомогою суфіксів -н-, -нн-, -енн-, -єни-, -анн-, -янн-, зберігають наголоси тих дієслів, від яких вони утворилися: всмо´ктувати — всмо´ктування; зловжива´ти — зловжива´ння; блага´ти — блага´ння; ди´хати — ди´хання; ви´нищити — ви´нищення (незначна кількість іменників не зберігає наголос інфінітивів, від яких утворилися: цвісти´ — цвіті´ння, звести´ — зве´дення; у двоскладових словах такого типу наголошується останній склад: платня´, звання´, знання´).
2. Іменники чоловічого роду, утворені від дієслів за допомогою суфікса -ч-, зберігають наголос твірних дієслів: позива´ти — позива´ч; викрада´ти — викрада´ч; огляда´ти — огляда´ч.
3. Префікс ви- в іменниках здебільшого наголошується: ви´нахід, ви´раз, ви´яв, але вимика´ч, вимо´га, вимо´ва.
4. Префікс недо- в словах недо´биток, недо´гризок, недо´їдок, недо´літок має наголос на другому складі.
5. Префікс пере- практично в усіх випадках має наголошеним другий склад: пере´гляд, пере´пис, пере´тин, пере´лік.
6. В іменниках чоловічого роду на -ок з префіксом наголос переважно падає на префікс: ви´сівки, ви´селок, ви´падок, ро´зпад, але відби´ток, завда´ток, загри´вок.
7. Двоскладові іменники жіночого роду на -ка в усіх відмінках множинної форми, крім орудного, мають наголос на останньому складі: го´лка — голки´, голо´к, голка´м, голка´ми, на голка´х.
8. Прикметники із суфіксом -ов-, перед яким стоїть один склад, мають наголошеним закінчення: польови´й, вольови´й, але зразко´вий, чудо´вий.
9. Значна частина прикметників уживається з наголосом на закінченні: черстви´й, липки´й, стари´й, різки´й.
10. Прикметники у формі вищого ступеня порівняння із суфіксом -іш- мають наголошеним суфіксальний і: темні´ший, білі´ший, холодні´ший, теплі´ший.
11. Дієприкметники пасивного стану доконаного виду завжди мають наголос на корені: порі´заний, нани´заний, покри´шений.
12. У числівниках на позначення другого десятка наголошується склад -на-: одина´дцять, п’ятна´дцять, чотирна´дцять.
13. У дієсловах доконаного виду з префіксом, крім префікса ви-, наголос падає переважно на корінь: пропа´в, прода´в, перейня´в.
14. У двоскладових займенниках із прийменником наголошується перший склад: у те´бе, у не´ї, про се´бе.
Вправи
- Вимовте слова, змінюючи місце наголосу в них. Чи при цьому змінюється їхнє значення? Складіть словосполучення з цими словами.
П’ята, сім’я, замок, орган, приклад, тріска, дорога, збігати, лапки, склади.
- Доповніть рядки однозвучними словами, але з іншим наголосом, щоб було римування.
Зіставлення не марне та й зовсім не складне:
число буває парне, а молоко — …;
і не важка наука — різниця ось така:
великий біль — то мука, а борошно — … .
Як кажуть, це на лобі нам записати слід:
у колесі є обід, а за столом — … .
Всі знай у мові ходи і впевнено … ,
пізнай глибини, броди, не навмання … !
(А. Арсірій.)
- Прочитайте вірш. Промовляючи вголос рядки, складіть схему наголошених і ненаголошених складів у ньому. Наголошений склад позначайте значком «/» , ненаголошений — «–» .
Зразок:
О мова вкраїнська!.. Хто любить її,
Той любить мою Україну.
(В. Сосюра.)
– / – – / – – / – – /
– / – – / – – / –
Як довго ждали ми своєї волі слова,
І ось воно співа, бринить,
Бринить — співає наша мова,
Чарує, тішить і п’янить.
Як довго ждали ми… Уклін чолом народу,
Що рідну мову нам зберіг.
Зберіг в таку страшну негоду,
Коли він сам стоять не міг.
(О. Олесь.)
Як розташовані наголошені й ненаголошені склади у вірші?
- Гра «Маршрут для веселої подорожі».
Окремими маршрутами з’єднайте міста, у назвах яких: наголошений перший склад; наголошений другий склад; наголошений третій склад; наголошений четвертий склад.
Київ, Вінниця, Черкаси, Миколаїв, Харків, Херсон, Одеса, Чернівці, Запоріжжя, Житомир, Сімферополь, Суми, Полтава, Донецьк, Луганськ, Ужгород, Тернопіль, Рівне, Хмельницький, Луцьк, Львів, Чернігів.
Відповідь:
- Ужгород – Рівне – …
- Поставте наголос у наведених словах. Перевірте себе за словником. Запишіть слова в три колонки з наголошеним:
1) першим складом;
2) другим складом;
3) третім складом.
Арахіс, вільха, глядач, документ, допізна, жадібний, житло, замолоду, запитання, інструмент, каталог, кілометр, мережа, подруга, помилка, цемент.
- Запам’ятайте наголос у таких словах.
Аге´нт, ви´падок, вітчи´м, катало´г, кварта´л, кропива´, листопа´д, напро´весні, обіця´нка, о´лень, пере´пустка, по´друга, сільськогоспода´рський, топо´ля, украї´нський, цеме´нт, черпа´ти.
- Перепишіть слова, правильно поставивши наголоси.
Завдання, алфавіт, апостроф, крайовий, життєвий, кропива, черговий, загадка, вимова, горихвістка, літопис, хутряний, гуртожиток, договір, середина, твердий, фартух, пасти, одноліток, новий, абиякий, легкий, випадок, рукопис, кілометр, чотирнадцять, скрутний, верба, висіти, нездійснений, спала, одинадцять, зокрема, запитання, листопад, навчання, людяність, докір, переказ, переспів, розбір, розмін, заголовок, заспів, довідник, арахіс, документ, допізна, житло, каталог, мережа, подруга, помилка.
- Користуючись словником наголосів, виправте неправильно вжитий наголос у поданих словах.
Випа´док, е´ксперт, ква´ртал, кіло´метр, комбайне´р, лупа´, мисливе´ць, множи´на, о´знаки, опові´дання, порядко´вий, пре´дмет, розпові´сти, те´чія, центне´р.
- Запам’ятайте наголос в українських словах.
Бо´сий, во´сьмий, вісімдеся´т, до´шка, дочка´, живо´пис, стари´й, сто´ляр, засу´ха, ко´лесо, кухо´нний, літо´пис, автори´, сімдеся´т, русло´, сороко´вий, дро´ва, осока´, чотирна´дцять, одина´дцять, ре´мінь, ци´ган, верба´, при´ятель, руко´пис, жарки´й.
- Вкажіть неправильно наголошене слово.
а) Мале´ча, малахі´т, ко´лійка, ке´тяг, ке´фір, ви´дати.
б) Ке´лих, швидки´й, подру´га, гуцу´лка.
- Тест.
- Наголосом називається вимова з більшою силою голосу:
а) першого складу у слові;
б) одного зі складів у слові;
в) останнього складу у слові.
- Наголос допомагає розрізняти:
а) значення слів і граматичні форми слова;
б) одно-, дво-, багатоскладові слова;
в) слова, що є синонімами.