• Телефонуйте : 066 758 90 94
09Кві
2015
0

Писанка. З історії виникнення

Український народ має невичерпну духовну скарбницю, у якій навіки посіла славне місце – українська пісня…

Але як добре, що люди не забувають прекрасного звичаю — розписувати писанки!

Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова «писати», тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рос­линним, зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами.

Писанка – одна із стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.

Зрештою, писанкасимвол весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду, символ сонця, тепла і вічності

Дотепер вважають, що писанка приносить щастя. Крашанками і писанками обмінюються, дарують їх рідним та друзям.

Яйце завжди було загадкою для людини: нежи­ве, воно давало початок новому життю. Тому йо­го почали вважати символом самого життя, уособленням чарівної сили добра.

Невідомо звідки до нас прийшов звичай фарбувати яйця і весь пов’язаний із цим міфологічно-обрядовий зміст. Про цей звичай згадують у своїх записах ще Ювеналій, Овідій та Пліній. Римляни використовували їх у своїх ритуальних іграх й обрядах, вважаючи атрибутом творця всієї природи, вседіючого і все у собі вміщаючого.

У давньогрецькій легенді ствер­джується, що всесвіт виник із велетенського яй­ця, яке знесла богиня Ерінома: з однієї частини шкаралупи утворилася Земля, з другої – небо, з жовтка – Сонце і зорі, з білка – Місяць.

Писанка. З історії виникнення1

Інша давньогорецька легенда розповідає, що Всесвіт виник з яйця казкового птаха Фенікса, який по­клав його у святилище Геліоса (сонця).

Писанка. З історії виникнення8

Писанки характерні майже для всіх європейських народів, як і для давніх народів Африки та Азії (під час розкопок знайдено розписані страусині та гусячі яйця, в тому числі й глиняні, а та­кож золоте яйце страуса, датоване 3300 р. до н.е., що свідчить про початок писанкарства ще в далекому доісторичному періоді.

У Європі існував звичай на новий рік (новий рік раніше починали навесні, а не взимку, як сьогодні) класти на стіл варені фарбовані яйця і дарувати їх своїм благодійникам.

У стародавніх перських храмах збереглися золоті зливки у формі яйця. Корнелій Брюн, який в 1704 р. був у Персії, згадує про те, що перси вітали одне одного з новим роком фарбованими яйцями. Особливо цікавим є перський космогонічний міф (вважають, що іранського походження), за яким спочатку, крім божества, не було нічого, нарешті народилося яйце, яке покрила своїми чорними крилами ніч, а заопікувався ним старший син Творця. Коли яйце дозріло, то з нього виник всесвіт.

Писанка. З історії виникнення2

Писанки у нас теж почали писати дуже давно – їх знаходять ще у Київській Русі. Щоправда, тоді вони були глиняними, але прикрашеними, як і наші. Тоді на писанках зображали богинь, але антропоморфні зображення ми так само бачимо і на вишивці, і у ткацтві.

Багато народів світу шанували яйце і мали власну атрибутику його возвеличення, у багатьох народів збереглися прадавні перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла, тепла, навіть зародком усього Всесвіту та де справжні події, історії переплітаються з вига­даними й бажаними.

В українській народній казці «Яйце-райце» яй­це також наділене чарівною силою, бо, коли воно розбилося, «… як узяв же скот вернути з того яй­ця! Верне та верне…».

Писанка. З історії виникнення3

Досліджуючи матеріали археологічних експе­дицій з вивчення трипільської культури (У-ІІ тис. до н.е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. Так, зображена на малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Бе­регині, їх поєднують благально піднесені догори руки та інші характерні елементи.

Писанка. З історії виникнення4

Біля села Лука Врублівецька було знайдено декілька керамічних яєць із так званими торохкальцями – маленькими камінчиками, що вільно то­рохтіли всередині яйця. Їх використовували як засо­би. що відлякують злих духів. Завдяки цій важ­ливій знахідці вчені змогли визначити, коли почав розвиватися рослинний і геометричний орнамент.

У І тисячолітті н.е., коли відбувався перехід від первіснообщинного ладу до феодалізму, мистецтво східних слов’ян було важливою потребою побуту, що виявилося в орнаментах, які мали певний зміст у системі язичницьких вірувань. Декора­тивні візерунки, створені людиною, мали призна­чення – оберігати її від лиха, допомагати в житті та праці.

Найдавнішу українську писанку знайдено археологами на Київщині, вона датується до Х-ХІ ст.

Найбільш поширеними й улюбленими були для давніх слов’ян такі орнаменти: розетка – символ Сонця, хвиляста лінія – вода, жінка з руками-гілками, яка знаменувала велику богиню землі, праматір Берегиню.

Писанка. З історії виникнення6

Наші предки були язичниками – сонцепоклонниками, які за головного бога мали Сонце. Культ Сонця у наших пращурів був чи не най­головнішим. Після довгої зими на повернення Сонця чекав увесь народ. Його урочисто зустрічали, на його честь співали пісень, водили хорово­ди. Цей день наші предки називали Великим Днем, або Великоднем.

З прийняттям християнства по­чалося витравлювання колишньої релігії, внаслідок чого загинуло багато стародавніх пам’яток – храмів, скульптур, рукописів, власне, загинула ціла культура. Але християнство не змогло повністю здолати багатьох атрибутів і ритуалів язичництва, бачимо, що церква вдало використала язичницькі вірування і на­родні звичаї: згадаймо язичницьке свято Івана Купала, писанки, що стали атрибутом християнства, в тому числі й святкування Великод­ня навесні як пробудження всього живого на землі, що збіглося з християнськими пасхальни­ми святами на честь воскресіння Ісуса Христа.

На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в Х-ХІІІ ст.

Звичайне куряче яйце недовговічне, тому в Київській Русі майстри майоліки у великій кіль­кості виготовляли керамічні розписані яйця, і це дало змогу багатьом поколінням милуватися ними. Найулюбленішим мотивом був мотив сосонки – яскраво-зеленої травички, що найперша проки­дається після зими і плететься, сповіщаючи про прихід весни. Улюбленими кольорами майстрів були жовтий та світло-зелений на темному, здебільшого коричневому або чорному, тлі. Рідше траплялися комбінації білого, червоного і чорного кольорів. Такі писанки можна побачити у Дер­жавному музеї історії України.

Писанка. З історії виникнення5

Татаро-монгольська навала на Русь припиняє діяльність ремісничого цеху, який репродукував українські писанки з глини, що експортувалися в інші країни. У цей період поступово розвивається писанкарство, починається розподіл традицій мистецтва за регіонами. За період з XIII до другої половини XIX століття у писанкарстві майже не виникає нових елементів. Найдавніші писанки, виготовлені з курячих яєць, зберігаються в музе­ях і датовані другою половиною XIX – початком XX ст. Вони мають характерні ознаки кожного регіону їх виготовлення.

В Україні писанки відзначаються поліфункціональністю, виконуючи обрядову, ігрову, декоративну та інші функції. Обрядова функція писанки пов’язана зі святкуванням перших днів Пасхи.

У 20-30-х роках XX ст., у часи войовничо-атеїстичної пропаганди, писанки були зараховані до шкідливих культових атрибутів, а ті, хто їх виготовляв, заслуговували зневаги, висміювання, а пізніше – покарання.

Виготовлення писанок припинилося у цент­ральних та східних, а потім і західних областях, за винятком віддалених карпатських сіл.

У 60-х роках XX ст. у зв’язку з посиленням інтересу до народного мистецтва відновилося й писанкарство. Навесні, перед великодніми свята­ми, у Вижниці, Косові та Коломиї народні майстри продавали писанки на ярмарках, сприя­ючи цим стихійному виникненню писанкарського промислу. Проте писанкарство не сягало далі Прикарпаття і відроджувалося дуже повільно, оскільки було майже повністю забуте і втрачене.

У 70-х роках писанки як твори народного мисте­цтва вже експонувалися на виставках. З’явилися приватні колекції писанок. Відновилося виготов­лення писанок із дерева, відоме у ХУШ—XIX ст.

У 80-х роках до писанкарства звертаються про­фесійні художники, народні майстри старшого покоління.

У містах виникають музеї писанок (м. Коло­мия).

Писанка. З історії виникнення7

Великі експозиції писанок має Львівський музей етнографії та художніх промислів України – понад 11 000 штук з 20 областей України. Ук­раїнські писанки можна побачити за межами Ук­раїни: в Лондонському королівському музеї, у Санкт-Петербурзі в колишньому музеї етнографії народів СРСР, в музеях Праги і Кракова.

Щорічно організовуються зарубіжні виставки писанок, у яких беруть участь майстри як з України, так і з української діаспори.

 

No Comments

Reply